УКР РУС   Написати нам Надіслати другу
Додати у вибране
ПРО ПАРТІЮ - Керівники
Хто ми такі? Програма Статут Керівники З'їзди Фотогалерея


КЕРІВНИКИ ПАРТІЇ


Тігіпко Сергій Леонідович

    Тігіпко Сергій Леонідович народився 13 лютого 1960 р. в с. Драгонешти Лазовського р-ну, у Молдові. Кандидат економічних наук (тема дисертації -"Формування і державне регулювання системи комерційних банків України"). Автор монографії "Банківські реформи в країнах Східної Європи і Росії".
     Народний депутат України, голова політичної партії "Трудова Україна" і член однойменної фракції.
     1982 р. закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Працював секретарем комітету комсомолу, завідувачем відділу і заступником директора з навчально-виховної роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму; з 1986 р. - завідувач відділу пропаганди та агітації ОК ЛКСМУ.
     Із серпня 1989 по жовтень 1991 р. - перший секретар Дніпропетровського ОК ЛКСМУ.
     З жовтня 1991 по лютий 1992 р. - заступник голови правління комерційного банку "Дніпро".
     З березня 1992 по липень 1997 р. - голова правління комерційного банку "Приватбанк"
     4 липня 1997 р. Указом Президента України С. Л. Тігіпко призначений віце-прем'єр-міністром України з питань економіки.
     З грудня 1999 р. - міністр економіки України.
     25 червня 2000 р. обраний народним депутатом України за Павлоградським виборчим округом № 36.
     18 листопада 2000 р. на II позачерговому з'їзді партії "Трудова Україна" С. Л. Тігіпка одностайно було обрано головою партії "Трудова Україна".
     Одружений. Має 16-річну доньку Ганну.
     Захоплення: штанга, теніс, гірські лижі, плавання (у т. ч. підводне).


Деркач Андрій Леонідович

    Андрій Леонідович Деркач народився 19 серпня 1967 р. в м. Дніпропетровську.
     1989 р. закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ ім. маршала Крилова. Служив у Первомайській дивізії Ракетних військ стратегічного призначення.
     1993 р. закінчив Академію Міністерства безпеки Росії. Був співробітником управління СБУ в Дніпропетровській обл., заступником директора асоціації "Придніпров'я".
     1994 р. призначений заступником керівника Контрольної служби Президента.
    1996 р. став консультантом Президента із зовнішньоекономічних питань, відтак - першим помічником Прем'єр-міністра України.
     1998 р. обраний депутатом Верховної Ради України за виборчим округом № 159 Сумської обл. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня в 1999 р. У січні 1998 р. нагороджений Українською православною церквою орденом св. Володимира за допомогу у відродженні православ'я і благочинну діяльність.
     Автор книги "Глухів - гетьманська столиця". Співавтор монографій "Бесконечно длящееся настоящее. Украина: четыре года пути" і "Украина - Россия: испытание дружбой". А також багатьох виступів у ЗМІ.
     Голова Політвиконкому партії "Трудова Україна".
     Співголова фонду "Наше майбутнє".
     Одружений. Має трьох доньок.


Єдін Олександр Йосипович

    Єдін Олександр Йосипович народився 17 травня 1960 р. в с. Топільниця Старосамбірского р-ну Львівської обл. України.
     1977-1982 рр.: навчання на романо-германському факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю "Референт-перекладач, викладач іноземних мов".
     1995 р.: закінчив вищу банківську школу Міжнародного центру ринкових відносин і підприємництва за спеціальністю "Економіст, менеджер банківської справи".
     1982-1983 рр.: служба в армії, 1983-1985 рр.: військовий перекладач (республіка Мозамбік).
     1991-1993 рр.: директор ВАТ "Інтер-Контакт", 1993-1998 рр.: президент ЗАТ "Інтер-контакт".
     1994 р.: співзасновник Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ). 1997 р.: ініціатор вступу АМЕУ до Асоціації міжнародних перевізників і експедиторів (FIATA).
     Депутат Верховної Ради України III скликання - з березня 1998 р. (виборчий округ № 102, Кіровоградська обл.). Член фракції НДП (травень 1998 - квітень 1999 р.), член депутатської групи "Трудова Україна" - з квітня 1999 р., член Політвиконкому партії "Трудова Україна" - з травня 2000 р.
     Голова підкомітету з питань залізничного та авіаційного трансторту Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Верховної Ради України - з липня 1998 р.
     Нагороджений ореном "За заслуги" III ступеня (лютий 1999 р.).
     Одружений, має двох дітей.
     Володіє англійською, іспанською, португальською, італійською мовами.


Іоффе Юлій Якович

    Іоффе Юлій Якович народився 10 грудня 1940 р. в м. Ворошиловграді (нині м. Луганськ, Україна). Народний депутат України (виборчий округ № 111, Луганська обл.).
     1964 р. закінчив Комунарський гірничо-металургійний інститут за спеціальністю "Гірнича електромеханіка" (присвоєна кваліфікація гірничого інженера). До вступу в інститут працював слюсарем металургійного заводу та підземним машиністом шахти в м. Ворошиловграді.
     Після закінчення інституту, протягом 1964-1992 рр. пройшов шлях від електрослюсаря до генерального директора об'єднання "Стахановугілля" (м. Луганськ).
     1992-1993 рр.: віце-прем'єр-міністр України.
     1993-1994 рр.: радник Посольства України у США.
     1994-1994 рр.: керівник торгово-економічної місії у складі Посольства України у США.
     1994-2000 рр.: член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
     З 2000 р. - Голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; уповноважений представник депутатської групи "Трудова Україна".
     Нагороджений орденом "Знак Пошани" (1974), знаком "Шахтарська слава" ІІІ ступеня (1972), ІІ ступеня (1981), І ступеня (1985), медаллю "Ветеран праці" (1984), відзнакою Президента України - орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
     Одружений, має двох синів.
     Володіє англійською мовою.


Костусєв Олексій Олексійович

    Костусєв Олексій Олексійович народився 29 червня 1954 року у м. Невельське Сахалінської обл. (Росія). Освіта вища економічна. 1975 р. закінчив Одеський інститут народного господарства. Має вчений ступінь кандидата економічних наук (учене звання - доцент).
     Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри соціально-політичної теорії Одеського інституту інженерів морського флоту, завідувачем відділу нових форм господарювання, заступником голови Київського райвиконкому м. Одеса, головою міського комітету з приватизації Одеської міської Ради народних депутатів.
     Після обрання в 1998 р. народним депутатом України працював головою підкомітету з питань енергетики і енергозбереження Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Нині голова Комітету економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
     Член депутатської групи "Трудова Україна".
     Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
     Є автором понад 50 наукових і методичних робіт.
     За час роботи у Верховній Раді став ініціатором і одним з авторів 20 законопроектів в області економічно політики держави. За час роботи на нинішній посаді з питань комітету, який він очолює, було прийнято понад 40 законів.
     Одружений, має доньку.


Пінчук Віктор Михайлович

    Пінчук Віктор Михайлович народився 14 грудня 1960 р. в м. Києві. Має вищу освіту (1983 р. закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю "Обробка металів тиском"); кандидат технічних наук.
     1981-1983 рр. - лаборант Дніпропетровського металургійного інституту, різальник холодних труб Нижньо-Дніпропетровського трубопрокатного заводу; 1983-1997 рр. - стажист-дослідник, інженер, старший інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Державного науково-дослідного проектного інституту трубної промисловості (м. Дніпропетровськ). Має понад 100 наукових робіт та винаходів
     1997-1998 рр. - президент науково-інвестиційної групи "Інтерпайп" (м. Дніпропетровськ). Член партії "Трудова Україна". Голова підкомітету з питань підприємництва, інвестиційної політики та антимонопольного законодавства в Комітеті економічної політики у Верховній Раді України (з липня 1998 р.), член депутатської фракції "Трудова Україна" (з квітня 1999 р.).
     До січня 2000 р. - радник Президента України, до лютого 2000 р. - член ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.
     Активно займався доброчинною діяльністю, благодійницькою підтримкою творчих колективів України. Ініціатор програми "Інвестиції в культуру" (діє з 1992 р.), засновник Фонду соціального порятунку в м. Дніпропетровську (діє з 1998 р.).
     Захоплення: музика, театр, класичне та сучасне образотворче мистецтво, україно-, російско- та англомовна література.
     Вільно володіє англійською мовою.


Шаров Ігор Федорович

    Народився 1961 р. в багатодітній сім'ї офіцера Радянської Армії на Кіровоградщині. У 1976 р. закінчив середню школу і вступив до Кіровоградского медичного училища, яке закінчив у 1980 році. Служив в Афганістані у складі 103-ї повітряно-десантної дивізії.
     У 1983 р. вступив до Кіровоградского державного педагогічного інституту на історичний факультет. З 1987 р. - викладач кафедри суспільних наук. З 1989 по 1992 р. навчавсяв аспірантурі Київського інституту іноземних мов. Захистив дисертацію на одержання наукового ступеня кандидата історичних наук. Закінчив економічний факультет Київської Академії праці і соціальних відносин. Народний депутат України ІІ і ІІІ скликань.
    Працював постійним представником Президента України у Верховній Раді України, заступником міністра.
    Нині є:

  • Радником Президента України,
  • керівником депутатської групи "Трудова Україна" у Верховній Раді України,
  • членом ради Національного банку України,
  • членом політвиконкому партії "Трудова Україна",
  • Головою Міжнародного благодійного фонду "Україна".
    Має понад десять державних нагород.
    Одружений, виховує трьох дітей.

 


Табачник Дмитро Володимирович

    Табачник Дмитро Володимирович - доктор історичних наук, професор, дійсний член Академії правових наук України, головний науковий працівник Інституту національних відносин і політології Національної академії наук України, член Ради з питань реклами і рекламної діяльності при Кабінеті Міністрів України, народний депутат України, член Комітету з національної політики, член Політвиконкому політичної партії "Трудова Україна".
    Народився 26 листопада 1963 р. в м. Києві.
     1986 р.: закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка (історичний факультет).
     Трудову діяльність розпочав копіювальником, реставратором Центрального державного архіву кінофотофонодокументів України.
    Січень 1991 р. - грудень 1992 р.: старший консультант, головний консультант при Секретаріаті Верховної Ради України.
    Грудень 1992 р. - березень 1993 р.: керівник прес-служби Кабінету Міністрів України.
    Березень-вересень 1993 р.: прес-секретар - начальник Головного управління інформації, преси та зв'язків з громадськістю Кабінету Міністрів України.
    Вересень 1993 р. - серпень 1994 р.: перший заступник голови Державного комітету України у справах преси, видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження.
    1990-1994 рр.: депутат Київської міської Ради.
    1994 р.: керівник предвиборної кампанії кандидата в Президенти України Л. Кучми.
    Липень 1994 р. - грудень 1996 р.: Глава Адміністрації Президента України.
    Вересень 1997 р. - травень 1998 р.: Радник Президента України.
    Член Ради національної безпеки і оборони України (жовтень 1994 р. - серпень 1996 р.); член Конституційної Комісії від Президента України (листопад 1994 р. - липень 1996 р.); член Державної комісії з питань реорганізації в галузі науки (із серпня 1995 р.); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (березень 1996 р. - січень 1997 р.); голова Комісії з державних нагород України при Президентові України (серпень 1994 р. - лютий 1997 р.); співголова Ради по роботі з кадрами при Президентові України (липень 1995 р. - січень 1997 р.); голова Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України (листопад 1995 р. - березень 1997 р.); член Комісії з питань відтворення видатних пам'яток історії та культури при Президентові України (грудень 1995 р. - квітень 2000 р.); член Комітету законодавчих ініціатив при Президентові України (червень 1995 р. - липень 2000 р.).
    На час виборів: Радник Президента України, професор кафедри політології Української Академії державного управління при Президентові України. Позафракційний (травень 1998 р. - вересень 1999 р.), член групи "Відродження регіонів" (вересень 1999 р. - червень 2000 р.), позафракційний (червень - липень 2000 р.), член Комітету з питань бюджету (липень 1998 р. - червень 2000 р.)
    1999 р.: замісник керівника виборчого штабу Л. Кучми на виборах Президента України.
    Автор (співавтор) понад 200 наукових праць. Член редколегій багатьох журналів. Лауреат премії Спілки журналістів України "Золоте перо" (1989), премії ім. М. Островського (1991). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999).
    Володіє англійською мовою.
    Захоплення: театр, полювання, збирання холодної зброї та творів живопису.


  Регіональні організації  Новини  Фракція у ВР
Громадське Життя  Вибори  Зворотний зв'язок  Мапа сайту